Гончаров: Захід ще раз підкреслив, що не має наміру рятувати або захищати ні одного корумпованого українського топ-чиновника

2


















Пленарний тиждень, що завершується Ради перед літніми канікулами наповнена важливими як світовими, так і внутрішньоукраїнськими подіями.

Якщо по порядку, то в понеділок, 9 липня поточного року в Брюсселі проходив 20-й і останній перед нашими передвиборними кампаніями саміт Україна – ЄС, де основними темами переговорів були кроки по реалізації Угоди про Асоціацію Україна – Євросоюз і розвитку зони вільної торгівлі, а також виконання програми реформ у нас в країні і підтримка цього процесу з боку наших західних партнерів. У той же час Захід ще раз підкреслив, що не має наміру рятувати або захищати ні одного корумпованого українського топ-чиновника.

Також європейці рекомендували реформувати систему, коли в Україні в одних руках і керування економікою, і статистичний облік, що дозволяє легко приховувати реальні і малювати потрібні макроекономічні показники, а топ-чиновників – за мзду вступати в змову з великим бізнесом для підтримки неприродних для поточної ринкової ситуації цін на товари і послуги. Захід вже розібрався в цих хитросплетіннях корупційних зв’язків, тому твердо відстоює створення у нас вищої Антикорупційного суду, що явно показано у смисловому значенні тексту прийнятої Резолюції саміту з 11 пунктів. Що ще нам рекомендують?

Наші європейські партнери пропонують, наприклад, впроваджувати у нас незалежний моніторинг цін, включаючи і громадський моніторинг. Адже ми бачимо, як за останні роки нестримно зросли ціни на енергоресурси, тарифи та комунальні послуги. Передова практика розвинених країн переконливо показує, що в переговорах з чиновниками і монополістами саме аргументи незалежного і громадського моніторингу могли б мати дуже сильний вплив, якщо не на зниження, то вже точно на заморожування цін.

Ось тільки коли українці зрозуміють і усвідомлюють, що ще жодна країна в світі не компенсувала своїм громадянам ні інфляцію, ні вибухове зростання цін?! Тому треба думати, яку владу обираємо. Ну, а зараз радив би дуже уважно стежити за курсом «американця», тому що ми знаходимося на тій межі, перейшовши яку зіткнемося з новим витком девальвації гривні. Тим більше що НБУ дав новий поштовх для зростання долара США. Вчора, 12 липня, нас поінформували, що правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17,5% годовыхс 13 липня 2018 року, щоб повернути інфляцію в межі цільового діапазону в 2019 році.

Відповідно, волатильність і непередбачуваність гривні буде тільки посилюватися. І ті ж великі валютні спекулянти прекрасно знають, що у Нацбанку для боротьби з ними немає ні коштів, ні волі. А значить, американський долар буде рости. У той же час одна з основних проблем для нашої національної валюти – це збройний конфлікт на сході країни. І поки цей військовий криза не буде врегульовано, ніхто не буде витрачати валюту на підтримку гривні – це марна трата золотовалютних резервів. Ну, а так як фінансовий ринок живе майбутнім, то гривня і далі буде активно слабшати, і цей тренд продовжиться в наступному, 2019 році.

Враховуючи той факт, що НБУ в поточному році вже тричі підвищував облікову ставку з 14% до 17,5% річних, нашим комерційним банкам простіше і вигідніше не кредитувати підприємства, які все частіше не можуть повернути кредити, а вирушати на валютний ринок за доларом і євро. У такій ситуації годі й сперечатися: простіше купити долари і, ні про що не думаючи, насолоджуватися зростанням курсу іноземної валюти. Також великі банки – валютні спекулянти дуже зацікавлені в волатильності і непередбачуваності гривні. Адже виключно великі банки отримують стабільно високий дохід не стільки на рух курсу валют, скільки за рахунок комісійної винагороди, купуючи і продаючи валюту населенню та підприємствам.

Правда і те, що МВФ досі кредитних грошей не дає, а нам конче потрібна «подушка» з поточної ліквідності. Плюс нічим не можна виправдати той факт, що влади стали друкувати занадто багато грошей, тому обсяг грошової маси в Україні в червні поточного року зріс на 1% – до 1,2 трлн грн. Тож у середу, 11 липня, на засіданні Кабміну ми чекали від прем’єр-міністра не тільки відомостей про економію коштів в системі Prozorro, а і конкретні пропозиції, як розгорнути на краще ситуацію на українському ринку і влити в нього ліквідність. Так що ж робити, якщо з України грошей більше йде, ніж приходить?

Якщо Кабмін ніяк не може почати боротьбу з деофшоризацией, то тоді нехай оголосить про повну амністію капіталів. Може бути, відразу ефекту і не буде, але і шкоди вже точно. Звичайно, треба вивчити, як в деталях все це буде реалізовано, а головне – створити таку систему мотивації, щоб гроші повернулися в Україну.

В той же день, 11 липня, лідери 29 країн зібралися в Брюсселі на саміт НАТО. Були надії, що відбудеться засідання комісії Україна – НАТО на вищому рівні, але, на жаль, Угорщина заблокувала таку можливість, тому був запропонований компроміс: провести зустріч у тристоронньому форматі Україна – НАТО – Грузія. Оптимізм і надія на те, що ставлення лідерів країн НАТО до нашої влади не зміниться, гірко в цьому собі зізнаватися, але це всього лише природне людське почуття. Так, ми всі хочемо, щоб нас захищали і продовжували чинити нам безоплатну допомогу. Але політика високого рівня, на жаль, людськими почуттями не керується, не бере їх до уваги.

Ось і президент Дональд Трамп жорстко вказав, що США роблять внески у розмірі 4% ВВП, при цьому Німеччина дає тільки 1% ВВП (це, на його думку, несправедливо і неприйнятно) для потреб НАТО. Але якщо на такій ноті пішла розмова з ФРН, то ймовірність того, що американці і керівництво НАТО будуть і далі терпіти марнослів’я наших корумпованих чиновників, занадто мала, навіть нульова. У реальному житті ми це можемо побачити. Ситуація, коли лідери країн НАТО постійно за свій рахунок будуть компенсувати прорахунки і помилки невдалих і некомпетентних топ-чиновників з Києва, безповоротно пішли в минуле. Що ж, подивимося і вивчимо після жорстких дискусій 11-12 липня, як будуть на практиці реалізовуватися спільні заяви та підсумкова Декларація цього саміту НАТО.

І все ж, повертаючись до рішення Нацбанку про підвищення облікової ставки НБУ до 17,5% річних, один мій колега в цьому зв’язку нервово зауважив: оскільки понад 90% наших людей залежать від гривні, то все більше занепокоєння залежать саме від рівня інфляції, а ось інфляція, на жаль, теж буде зростати. Приміром, вже з завтрашнього дня тільки вартість разового проїзду в київському громадському транспорті, зокрема в метро, підніметься до 8 грн. А там і газ подорожчає.

«>

13.07.2018
20:52
Источник

Оставить комментарий