Вижила під час стрілянини в кафе Києва: «На вулицю ми виповзали по-пластунськи»

4


















Новина про НП в елітному районі столиці шокувала киян. Власник грузинського кафе «Арго» на Оболонській набережній відкрив вогонь по відвідувачах, в результаті чого один чоловік загинув, двоє були поранені.

Чоловік отримав кілька вогнепальних поранень, а дівчині куля чиркнула по скроні. Господар закладу втік, але був затриманий правоохоронцями.

Одна з відвідувачок кафе, дружина пораненого Михайла Максимця – Дар’я – відверто розповіла OBOZREVATEL, що сталося в той страшний вечір і як розвиваються події станом на сьогоднішній день.

— Дарина, ви опинилися в цьому кафе вперше?

— Ми були постійним гостями цього закладу, нас там знали в обличчя. До того ж ми живемо в цьому ж будинку, в сусідньому під’їзді. У суботу приблизно о 22:30 ми під’їхали до будинку. Нас було 7 чоловік: я з чоловіком, кума з чоловіком, моя подруга і мій співробітник, царство йому небесне, і ще один наш товариш. Тобто, 4 хлопця і 3 дівчини.

В «Арго» спочатку пішли мій чоловік з Вовою — дізнатися, чи пустять нас чи ні, тому що до закриття вже було мало часу. Чоловік мені передзвонив і сказав, що вони вже замовили їжу і можна заходити. Зайшли в кафе десь в 22:50. Нам винесли два хачапурі, все, що залишилося по кухні, закуски якісь… Хлопці замовили 300г чачі на чотирьох, а ми, дівчатка — 200г коньяку.

— Говорили, що прийшла пристойно компанія на підпитку.

— Неправда! Хлопці були абсолютно тверезі, тому що вони були за кермом і їхали на двох машинах. За кермом був мій чоловік і чоловік моєї куми. А ми з дівчатками до цього випили трохи шампанського – це не злочин.

Ми підняли перший тост, зробили такий жест з вигуком «У-у-у!» Ну, буває таке в компаніях. Так, ми зробили це голосно, визнаю. Виходить господар у цей момент і починає на нас відразу кричати: «Що ви прийшли? Ми закриті, давайте йдіть звідси!» Я кажу: «Ну як ми підемо? Ми тільки замовили, дайте хоч доїсти». Він: «Ні! Я сказав йти!».

Ми: «Добре, ми підемо, дайте нам хоч з собою все забрати, налийте нам чачі і ми підемо». У відповідь: «Я сказав: НІ! Виганяйте їх усіх, виганяйте!».

Мій друг, царство йому небесне, виголосив одну єдину фразу: «Слухайте, грузини зазвичай люди гостинні»…

— Поліція повідомила, що власник дав свідчення, ніби його образили в присутності доньки.

— Ми нікого Не ображали! Ми порядні, виховані люди, і повторю — ми були постійними клієнтами цього закладу. У кафе перебували дочка господаря кафе і його дружина – ми ж їх бачили до цього не раз. Донька – мила, привітна, завжди посміхалася…

Була ще дівчина, блондинка, чомусь нині її ніде не афішують, вона, по-моєму, навіть як свідок не проходить. Я її бачила вперше, вона сиділа за робочим столом, де сиділа офіціантка (дочка власника). А відвідувачів крім нашої компанії більше не було.

Одарка і Михайло Максимець

Загалом, господар «Арго» пішов, а через пару хвилин його дочка винесла нам рахунок. Ми поклали гроші в счетницу і залишили доньці власника 50 гривень на чай. В цей момент ми вже реально збиралися йти, я особисто попросила дівчинку: «Буквально 5 хвилин, у нас, у дівчат, залишилося в чарках по 20 г коньяку, ми допиваємо і йдемо».

— Що сталося далі?

— Було приблизно 23:20. Може трошки більше. Але ми провели у кафе від сили 40 хвилин.

І тут до нашого столу знову підходить власник кафе і голосно вимовляє: «Ви ще тут?!»

Мій чоловік тільки встиг сказати: «Ми йдемо», але господар «Арго» підняв пістолет і зробив перший постріл Вові в голову. Той відразу впав на мого чоловіка, друга куля влучила йому в плече. Потім почав стріляти по нас…

Наступна куля чиркнула по скроні куми, зачеплена скронева частка — в поліції і лікарні це зафіксовано.

— Їй дивом пощастило.

— Міша потягнув її під стіл, щоб заховати. А потім мій чоловік, він відважний чоловік, кинувся у бік стрілка, щоб повалити його на землю — тому що той стріляв по всім нам. У той момент, як він до нього «летів», в Мішу потрапила перша куля…

Дружина власника «Арго» буквально кинулася на свого чоловіка – може з метою утримати, може захистити. Не знаю. Просто щоб ви розуміли: у мого чоловіка зріст 176 см, а у власника кафе близько 190 см, він дуже міцний чоловік.

Потім вже чоловік мені сказав: «Я подивився — нікого немає, ви всі вибігли». А ми не вибігли, ми виповзли по-пластунськи… Я не хотіла йти без Міші, але дівчинка, яка з нами була, буквально тягла мене. Я була в шоці і вже на вулиці почала кричати: «Де мій чоловік?!».

Я розридалася, було багато пострілів, боялася, що Михайла вже немає, але він вийшов. Вийшов і впав, вимовив: «Я поранений». І в мене знову паніка.

Нугзар Хелайя був затриманий недалеко від кафе, де сталася стрілянина

— Хто викликав швидку і поліцію?

— Ми стали дзвонити з усіх телефонів. Може ще хтось, бо ми плакали, кричали на вулиці… Правоохоронці приїхали швидко, буквально хвилин через 5. А через 15-20 вже і «швидка».

Відразу почали надавати першу медичну допомогу моєму чоловікові. У кафе медики не заходили, бо поліцейські сказали, що немає сенсу — пульсу немає у людини. Так ми дізналися, що Вова помер. Для нас це був близький і дорогий чоловік. У нього залишився дворічний малюк…

Хлопці всю ніч пробули на місці події, їх допитували, а ми з чоловіком поїхали в ЛІКАРНЮ.

— Господар закладу втік з місця злочину.

— Він вибіг відразу за Мішею, сів у чорну Santa Fe і поїхав. Потім вже стало відомо, що його затримали патрульні.

— Дарина, в ту ніч ви приїхали з пораненим чоловіком в Лікарні швидкої допомоги?

— Так, на Братиславську. Там таке почалося… Мішу ж доставили з кульовими пораненнями, але його оглянули і сказали: «У тебе все тут нормально» І він 2 години сидів, його навіть не поклали.

Черговий лікар промацав Мішу і сказав, що навіть кулі немає, мовляв «так тебе травматом зачепило». А коли ми прийшли на рентген, чоловік роздягнувся і я помітила, що у нього пліч припухлий. Я сама мацаю і в жаху кажу: «Ви знущаєтесь? У нього куля в боці!».

Тобто весь цей час, що ми сиділи в лікарні, у Міші було внутрішня кровотеча. Прооперували, дістали кулю…

Взагалі, лікарня – це окрема розмова. Навіть рентген не хотіли робити без грошей, а у мене їх з собою не було…

Завідувач відділення, як розповіли тихенько в лікарні, сказав лікарям написати, що у мого чоловіка не проникаюче поранення. Проте хірург після операції підтвердив поліцейським, що проникаюче, з різними ушкодженнями.

Мені також не хотіли давати відфотогрувати історію хвороби чоловіка. Я писала заяву головлікаря. Я боялася, що щось перепишуть.

-У вас були підстави так думати?

— Так, але про все поки не буду розповідати. Я дуже переживала, так і зараз переживаю. Ви розумієте, мій чоловік кинувся, щоб обеззброїти злочинця, я боюся, щоб йому не приписали ніби він напав. Боюся, щоб це ніяк не перекрутили, не зробили Мішу обвинуваченим.

Моїх друзів викликали, вони за дві доби давали пояснення, мене викликали тільки на впізнання по фотографії: «чи підтверджуєте – не підтверджуєте». Я тоді запитала поліцейських: «Ви будете мене допитувати?», а у відповідь: «Ні, ви нам не потрібні».

У сенсі, я не потрібна? Я ж перебувала в кафе під час стрілянини!

Нам сказали, що в залі кафе немає камер спостереження, але вони є на задньому дворі. І наш адвокат зробив запит на записи – знаючи, що поліція їх не просила.

І ще. Спочатку нам сказали, що з якоїсь причини відбитки з пістолета не знімаються — з будь-якої поверхні знімаються, а з пістолета немає.

Пістолет був виявлений на місці злочину

Чула, що у обвинуваченого дуже хороший адвокат, господаря «Арго» катали по лікарнях, що хотіли визнати неосудним. Вірніше, він цього хотів. Але, як сказали в поліції, номер не пройшов. А далі подивимося.

На слідство, за деякою інформацією, чиниться тиск. Та сторона обвинуваченого хоче «піти» під іншу статтю – мовляв, вбивство сталося в стані афекту.

А мого чоловіка допитали тільки сьогодні…

— Стривайте, НП сталася 24 червня, сьогодні вже 12 липня. У лікарню до Михайла не приходили правоохоронці?

— Ніхто не приходив і не розмовляв. Тільки сьогодні був допит. Поки мого чоловіка не визнали потерпілим, ми не могли навіть ознайомитися з матеріалами справи.

— Як сьогодні почувається Михайло?

— Його виписали в четвер з лікарні. Я один день була у відрядженні, приїхала в ВСМП, кажу – ви що, покладіть його назад, він себе дуже погано почуває. Але немає. Загалом, будемо спостерігатися за місцем. Ще більше місяця він буде в гіпсі…

— Судмедекспертиза проводилася?

— Вона буде на наступному тижні. Але виписка з лікарні, всі результати досліджень у нас на руках.

Одна куля пробила чоловіку руку і залишилася десь в кафе… Другу дістали під час операції — вона увійшла зі спини, зламала два ребра, зачепила легеню і пройшла поруч із серцем. Лікарі сказали, що Михайлик народився в сорочці.

P. S. За інформацією OBOZREVATEL, на пістолет Макарова, з якого Нугзар Хелайя стріляв у відвідувачів кафе, затерта серія. «ПМ» не був зареєстрований на господаря «Арго».

(Продовження…)

«>

13.07.2018
20:52
Источник

Оставить комментарий