Загадка боргів «Київенерго», або Коли кияни отримають гарячу воду?

7


















Законодавчих підстав укласти договори на постачання газу у НАК «Нафтогаз України» без врегулювання питання заборгованості немає.

Про це пише видання «Дзеркало тижня».

Поки питання з постачальником природного газу за спеціальною, зниженою ціною (так зване ПСО) не вирішено, КМДА закупила у приватного постачальника ПРАТ «ДК «Укрнафтобуріння» близько 18 млн кубометрів газу для забезпечення роботи ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 на період вирішення спору з НАК «Нафтогаз України».

Газ був куплений за ціною 10200 грн/тис. кубометрів (з ПДВ). При цьому вартість газу для виробників тепла для населення від «Нафтогазу» становить 5930 грн/тис. кубометрів (з ПДВ). Оскільки тариф на гарячу воду для населення не покриває комерційну ціну газу, то очевидно, що різниця має бути виплачена «Укрнафтобурінню» з київського бюджету.

На початку серпня з’явилася інформація про можливу мирову угоду між КП «Київтеплоенерго» і НАК «Нафтогаз України», що дозволяє забезпечити киян теплом і гарячою водою. Але для цього правонаступник «Київенерго» має визнати і взяти на себе заборгованість за газ.

Київське майно

20 червня 2017 р. Київська міська рада прийняла рішення припинити договір з ПАТ «Київенерго» про оренду теплових мереж. Важко сказати, хто насправді був ініціатором процесу непродовження відносин тривалістю в 16 років, але величезний комплекс, що складається з 90 тис. об’єктів, повинні були повернути київській територіальній громаді. Це дві величезні ТЕЦ, більше 3000 теплових пунктів, 2600 км мереж, 200 котелень, а також сміттєспалювальний завод «Енергія».

Загальний обсяг теплової енергії, який щодоби виробляють київські ТЕЦ і єдиний в Україні сміттєспалювальний завод, перебудований в міні-теплоцентраль, становить 6700 Гкал. Цього достатньо, щоб забезпечити в міжопалювальний сезон гарячою водою 70% киян.

Зокрема, ТЕЦ-5 в міжопалювальний сезон забезпечує гарячою водою мешканців центру міста, Печерська, Русанівки, Позняків, Березняків та прилеглих до автовокзалу мікрорайонів, Теремків-1 і Теремків-2, проспекту Лобановського, Чоколівки, частини Борщагівки та ін. ТЕЦ-6 забезпечує гарячою водою столичні масиви Троєщина, Лісовий, Північно-Броварський, Воскресенка, Виноградар та частина Оболоні. Завод «Енергія» постачає гарячу воду кільком сотням будинків на Позняках по вул. Руденко, Вишняківської та Мишуги. Решта 30% киян гарячою водою і теплом забезпечують котельні.

Однак, крім теплової енергії, що виробляють теплоелектроцентралі також електричну енергію, зокрема ТЕЦ-5 — 700 МВт∙год, ТЕЦ-6 — 500 МВт∙год. Основним джерелом палива для котелень, і для тец є природний газ.

Термін дії договору з «Київенерго» на використання ТЕЦ, теплових мереж та інших комунальних енергетичних об’єктів столиці повинен був закінчитися 27 квітня 2018 р. 24 квітня Київрада продовжила договір з ПАТ «Київенерго» в частині використання ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та сміттєспалювального заводу «Енергія» до 31 липня 2018-го, а термін управління тепломережами і котельнями — до 1 травня 2018 р. Котельні, мережі, теплові пункти та інше обладнання перейшли в управління спеціально створеного комунального підприємства «Київтеплоенерго» з травня, а теплоцентралі і завод «Енергія» — 1 серпня 2018 р.

Згідно ст. 22 Закону України «Про теплопостачання», якщо суб’єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з виробництва теплової енергії, такий суб’єкт стає правонаступником за борговими зобов’язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб’єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно. Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації тільки за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Отже, закон чітко і недвозначно говорить, що вся кредиторська заборгованість ПАТ «Київенерго» за енергоносії повинна перейти до КП «Київтеплоенерго», а НАК «Нафтогаз України» не може укласти договір без врегулювання питання ліквідації боргів.

Але 23 травня 2018 р. Київрада прийняла рішення, що боргові зобов’язання ПАТ «Київенерго» за спожиті енергоносії перед НАК «Нафтогаз України» не передаються КП «Київтеплоенерго». Правові наслідки такого рішення не зовсім зрозумілі, адже є ієрархія законодавчих актів, але політична заява звучало наступним чином: «Київенерго» має самостійно розбиратися зі своїми боргами.

З іншого боку, зараз КП «Київтеплоенерго» передана в управління лише частина майна, а закон передбачає передачу всіх боргових зобов’язань суб’єкта, управляв майном.

Також предметом дискусії залишається розмір боргу. Але ще 22 березня 2018 р. депутати Київради збільшили розмір статутного капіталу КП «Київтеплоенерго» на 1,2 млрд грн за рахунок грошового внеску власника. Обґрунтуванням такого рішення стала необхідність підготовчих робіт до наступного опалювального сезону (збільшити штат працівників, які забезпечуватимуть підготовку до зими, противоаварийное обслуговування, закупити нову спеціалізовану техніку, створити геоінформаційну систему інженерних мереж), а також проведення розрахунків за енергоносії.

 

 

Що ж змусило Київради спочатку виділити величезні кошти платників податків КП «Київтеплоенерго», а потім передумати їх витрачати на оплату боргів за газ?

Хто, кому і скільки винен?

За даними «Нафтогазу», станом на 31 липня 2018 р. сумарна заборгованість ПАТ «Київенерго» за газ становила 4,2 млрд грн. Розглянувши динаміку загальної заборгованості по часу, можна чітко побачити, що до початку кожного опалювального сезону протягом 2011-2016 рр. борги за газ досягали свого мінімуму і не перевищували 1 млрд грн. Цього не сталося тільки в 2017 р. На початок жовтня загальна заборгованість зменшилася, але несуттєво, а потім знову значно зріс до рекордних $ 5,9 млрд грн у квітні 2018 р.

Нагадаю, що мова йде про загальну заборгованість ПАТ «Київенерго» за енергоносії.

Станом на 31 липня 2018-го ПАТ «Київенерго» заборгувало «Нафтогазу» за спожитий газ для виробництва теплової енергії 2,594 млрд грн, для виробництва електричної енергії — 1,627 млрд.

Заборгованість за газ для виробництва тепла, особливо ПАТ «Київенерго», не є надзвичайним явищем. У «Київенерго» вона була завжди, але періодично гасилася. Так, на початок 2016 р. спостерігалася навіть переплата на 100 млн грн, зате в кінці року борг за спожитий газ для виробництва теплової енергії досягав вже 2 млрд грн, а в січні 2017 р. перевищив 3 млрд і зменшився до майже 2,5 млрд в серпні, а на початок 2018-го знизився до 1,78 млрд грн. Потім борг лише накопичувався, частково зменшуючись, але максимально до 2,66 млрд грн наприкінці червня.

 

Київенерго / Facebook

Порівняно з традиційною динамікою борги стрімко зросли в 2017-му і на початку 2018 р. Пов’язане таке збільшення боргів з прийнятими Київрадою рішення про повернення майна територіальній громаді? Для того щоб відповісти однозначно, необхідно детально розібратися в структурі дебіторської і кредиторської заборгованості.

Важливим чинником є наявність штрафних санкцій у складі заборгованості. Київська міська влада стверджує, що штрафи і пені ПАТ «Київенерго» у складі сумарної заборгованості за газ перевищують 1,2 млрд грн. Очевидно, КМДА сподівається на повну або часткову ліквідацію штрафних санкцій. І має для цього підстави. Найближчим часом Верховна Рада України може прийняти проект закону №7083 від 6 вересня 2017 р., який дозволить повністю або частково списати частину штрафних санкцій і зменшити сумарну заборгованість.

3 листопада 2016 р. Верховна Рада прийняла Закон №1730 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій і підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», метою якого була стабілізація фінансового стану підприємств теплоенергетики. Цей закон запровадив механізми врегулювання заборгованості за енергоносії, спожиті до 1 липня 2016 р. теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями. Зобов’язання тепловиків за сплату неустойки (штрафів, пені), процентів, інфляційних нарахувань на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, за надання послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води до 1 липня 2016 р., повинні бути списані за умови виконання процедури реструктуризації загального боргу за спожитий газ. Справа в тому, що несвоєчасні розрахунки за спожитий газ насамперед пов’язані з несвоєчасним (з затримкою до дев’яти місяців у разі ПАТ «Київенерго» в 2017 р.) відшкодуванням державою коштів за пільги та субсидії.

Однак підзаконні акти до цього закону були прийняті з великим запізненням, та укладення договорів про реструктуризацію боргів між «Нафтогазом» і підприємствами теплоенергетики почалося з середини 2017-го. За даними реєстру теплопостачальних і теплогенерующих організацій, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до наказу Мінрегіону від 20 червня 2017 р. №155 обсяг кредиторської заборгованості, регульованою згідно з алгоритмом, становив 308,217 млн грн. Обсяг нарахувань по сплаті неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань та процентів річних, що підлягали стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 р., — 1,32 млрд грн.

 

 

Були списані повністю або частково ці штрафні санкції, достовірно невідомо, але з 1 липня 2016 р. і по сьогоднішній день механізму врегулювання заборгованості (у тому числі списання штрафних санкцій) немає. А за цей час у ПАТ «Київенерго», як і в інших постачальників/виробників тепла, що накопичились нові борги і штрафні санкції. Тому для зменшення заборгованості перед постачальником природного газу, яка утворилася за період з 1 липня 2016 р. і не підлягає регулюванню з використанням механізмів закону №1730, був зареєстрований новий законопроект №7083 від 6 вересня 2017-го. Дата реструктуризації заборгованості та списання штрафних санкцій, визначена в законі №1730, з 1 липня 2016 р. була змінена на 1 січня 2018 р. Але даний закон на сьогоднішній день навіть не внесений до порядку денного Верховної Ради.

Але, крім боргів за природний газ для виробництва теплової енергії, у ПАТ «Київенерго» є ще борги за газ для потреб виробництва електричної енергії. Ці борги за природний газ виникли на початку 2015-го, протягом року коливалися аж до 2,6 млрд грн, але на початок 2016 р. скоротилися до 216 млн грн, у квітні 2016 р. — до 186 тис. грн, однак у травні знову зросли до майже 300 млн грн, а на початку лютого 2017-го — до 989 млн грн. Практично рік борг протримався на цьому рівні, а в лютому 2018-го знизився до 464 млн грн, після чого знову збільшився до більш ніж 1 млрд.

Цікаво, що в ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» зазначено, що при передачі майна новий керуючий успадковує всі борги суб’єкта господарювання. Тобто з 1 травня 2018 р. КП «Київтеплоенерго» повинно було успадкувати всі борги ПАТ «Київенерго». При тому, що левова частка устаткування (у тому числі ТЕЦ, які виробляють як теплову, так і електричну енергію) передана в управління комунальному підприємству тільки 1 серпня 2018 р.

Крім того, в законі не сказано однозначно, повинні перейти до «Київтеплоенерго» борги споживачів перед «Київенерго» (дебіторська заборгованість) та з якої дати. Теоретично КП «Київтеплоенерго» повинно було б успадкувати всю заборгованість. Борги споживачів перед ПАТ «Київенерго» служили б джерелом для погашення боргів за енергоносії.

До 1 серпня ПАТ «Київенерго» самостійно вирішувала питання з дебіторською заборгованістю (зокрема, збирало платежі населення за оплату старих боргів), а також повільно розраховувалося за спожитий газ. Свідомо чи законодавець не передбачив у законі про теплопостачання випадок, коли передається в управління/власність частину обладнання (було б логічно, якщо б разом з боргами успадковувалася заборгованість, що виникла в результаті використання саме цього майна; тобто остаточно всі борги ПАТ «Київенерго» передавати з 1 серпня 2018 р.), планує КП «Київтеплоенерго» виконувати популістське рішення Київської міської ради і не приймати борги взагалі, залишається таємницею. Зрозуміло лише, що ситуація вийшла за межі правового поля і розвивається в ручному режимі.

Крім проблем, пов’язаних зі штрафними санкціями, існує ще проблема зі структурою дебіторської заборгованості (за фактом вони взаємопов’язані). За даними ПАТ «Київенерго», борг споживачів за тепло і гарячу воду досягає 4,8 млрд грн. Найбільша заборгованість за тепло, опалення і гарячу воду у населення і житлово-експлуатаційних організацій (ЖЕО) столиці — 3,2 млрд грн. Борги державного та місцевого бюджетів становлять 190 млн грн, інших споживачів — 349 млн грн. Борги державного бюджету з компенсації пільг та субсидій, а також різниця в тарифах досягли майже 1 млрд грн.

Яким чином виникла заборгованість населення та ЖЕО у розмірі 3,2 млрд грн., загадка. За даними Держстату, сума, на яку укладені договори між виконавцями комунальних послуг та населенням щодо платежів з погашення реструктуризованої заборгованості за комунальні послуги (все разом), в 2016-му становила близько 20 млн грн, в 2017 р. — 22 млн, в 2018 р. — 8,6 млн грн. Цілком ймовірно, що левова частка решти боргів — це так звана різниця в нарахуваннях за послуги гарячого водопостачання. Особливо значною різниця була, коли виконавцями комунальних послуг в місті Києві були ЖЕО.

Тобто суми, отримані виконавцями послуг з гарячого водопостачання від населення за показниками лічильників, в рази менше сум, нарахованих ПАТ «Київенерго» розрахунковим методом. Причин такої ситуації декілька (одна з них — занижений тариф на гаряче водопостачання, застарілі і несправні індивідуальні теплові пункти в будинках), але рішення проблеми було заморожено. Знайти крайнього, особливо в умовах відсутності повного обліку гарячого водопостачання (індивідуальних та будинкових лічильників), неможливо. Адже в ЖЕО, більшість з яких вже ліквідовані або трансформовані в керуючі компанії, просто відсутні джерела покриття цих боргів. Якою була б сума заборгованості ЖЕО і населення в умовах повного обліку теплової енергії та гарячого водопостачання при всіх інших стабільних умовах, теж невідомо.

Кияни в заручниках без гарячої води

З травня 2018 р. виконавцем послуги постачання гарячої води та опалення стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Одночасно у чималої частини киян зникла гаряча вода. І не тільки у тих 30% мешканців, будинки яких обслуговують котельні, вже передані комунальному підприємству. Ситуацію пояснювали проведенням гідравлічних випробувань, що є звичайною практикою в умовах підготовки до наступного опалювального сезону. Однак ці випробування значно затягнулися. На під’їздах будинків з’явилися оголошення про те, що НАК відмовляється постачати газом і вимагає виплатити борги.

Яке відношення зазначені проблеми мають до будинків, які обслуговує ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, не зрозуміло.

Встановлені для КП «Київтеплоенерго» тарифи — предмет окремої дискусії. Ще 26 квітня 2018 р. Київська міська державна адміністрація своїм розпорядженням встановила тарифи на теплову енергію, її виробництво та постачання, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для свого комунального підприємства. Тариф на транспортування теплової енергії був встановлений НКРЭКУ 11 травня 2017 р.

Однак згідно з чинним законодавством державний регулятор ліцензує діяльність і встановлює тарифи на виробництво теплової енергії для суб’єктів господарювання, обсяг виробництва теплової енергії у яких перевищує 170 тис. Гкал, транспортування — при забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії станом на 1 серпня 2017 р. понад 70%, а станом на 1 січня 2018 р. — понад 90%, постачання для суб’єктів господарювання, обсяг постачання теплової енергії яким перевищує 145 тис. Гкал. Для суб’єктів господарювання, які підпадають під ці критерії, ліцензії видає та встановлює тарифи орган місцевого самоврядування.

В місті Києві обсяг послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання значно перевищує 145 тис. Гкал, тому встановлювати тарифи для ПАТ «Київтеплоенерго» на постачання теплової енергії та надання послуг повинна була НКРЭКУ. Але протягом квітня-травня 2018 р. національний регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг був недієздатний. Отже, ні отримати ліцензії на транспортування, постачання та надання послуг, затвердити відповідні тарифи він не міг. Ліцензії на виробництво електричної та теплової енергії на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 КП «Київтеплоенерго» отримало від НКРЭКУ тільки 14 червня.

Ймовірно, таке напівлегітимне рішення КМДА було прийнято вже з розумінням того, що протягом літа гарячої води у киян не буде (до початку опалювального сезону ще далеко), разом з тим вдасться заощадити на оплаті газу. А тариф на постачання теплової енергії та послуги гарячого водопостачання для КП «Київтеплоенерго» НКРЭКУ встановить вже після того, як буде передано в управління все обладнання.

Чого очікувати?

У киян, яким гарячу воду забезпечують ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, гаряча вода повинна бути. У кого немає — повинна найближчим часом з’явитися (газ вже закуплений у приватного постачальника). Єдиним реалістичним способом відновити гаряче водопостачання для решти киян є додаткова купівля природного газу для котелень. Але тоді чи доведеться підвищувати тарифи (на 60-70%), або доплачувати з бюджету за газ.

 

Василь Артюшенко, ZN.UA

Законодавчих підстав укласти договори на постачання газу у НАК «Нафтогаз України» без врегулювання питання заборгованості немає. Разом з тим паралельно з розмовами про мирову угоду КМДА намагається змусити НАК укласти договір через суд. Так, на початку червня КП «Київтеплоенерго» звернулося в Господарський суд Києва з позовом проти «Нафтогазу» про визнання укладеними договорів про постачання природного газу. Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв вважає: «…необхідно негайно укласти угоду на постачання газу і повернути людям гарячу воду, і паралельно з цим, у форматі предметних переговорів, врегулювати проблему заборгованості. На сьогоднішній день досі остаточно не визначена сума боргу «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз України», частина цієї суми є предметом судового розгляду, тому передача цих боргів навіть теоретично неможлива».

Яким буде рішення суду-сказати складно. Важливо, що у випадку прийняття закону про реструктуризацію (а це можливо вже після завершення канікул народних депутатів) може бути списано до 1,2 млрд грн штрафних санкцій, що зменшить заборгованість за спожитий газ для виробництва теплоенергії майже вдвічі. Ймовірно, тоді КП «Київтеплоенерго» погодиться прийняти борги і укласти нову угоду на постачання газу з «Нафтогазом».

Як саме будуть розвиватися події, передбачити складно, адже країна, за великим рахунком, вже вступає в передвиборний сезон, де все можливо…

«>

12.08.2018
18:24
Источник

Оставить комментарий